Нешкільні уроки. Як мене змінив Луцьк?

Я народилася та жила в невеликому містечку з населенням в 25 тис людей, але про Київ ніколи не мріяла. Так, з плином часу, коли вже є тисячі можливостей відвідати нашу столицю, мені подобається їздити до того міста, гуляти по вулицях, зустрічати тисячі незнайомих мені людей, знаходити щось прекрасне та небуденне у деталях, пити каву та насолоджуватися тими моментами. Але зараз я в Луцьку. І невимовно цьому рада. Погодьтеся, що є міста набагато більші і, можливо, в чомусь кращі, але для мене це особливе місто. Насамперед воно змінило мене. Як?

1.      Свої проблеми ти мусиш вирішувати сам. У моєму випадку, коли батьки за 600 км від Луцька – це було актуально та першочергово, особливо на першому курсі університету. Незнайоме місто, люди та й взагалі все геть по-іншому, не так, як вдома. Ти не маєш просто іншого виходу. І не перекладайте на когось відповідальність за свої негаразди.

2.    Потрібно бути завжди в курсі того, що відбувається. Залишатися осторонь подій – неможливо. Постійно рухатися, бігти, шукати можливості, час, гроші, потрібних людей. Темп життя великого міста захоплює, як течія.

3.    Друзі – це наше все! Вони допоможуть тобі швидше адаптуватися у чужому місті, подолати труднощі. Маєш справжніх(!) друзів – ти полюбиш свою нову домівку назавжди. Так сталося зі мною. Саме через тих людей, яких мені подарував Луцьк, я і не хочу звідси їхати, хочу залишитися в ньому жити та будувати вже своє самостійне життя.

4.      Завжди бути собою і не намагатися бути хорошою для всіх. У будь-яких випадках і за будь-яких умов. Грати когось іншого важко і під кінець можна залишитися ні з чим. Не змінюйте себе та не зраджуйте себе. Шукайте гармонію всередині.

5.     Будьте щасливі просто тут і зараз. Не думайте, що хтось має створювати ваше життя або ваш настрій. Думайте перш за все про себе і знайте, що все тимчасово і може змінитися у будь-яку хвилину.