Мій внутрішній гамлетизм
Понеділок . Початок моїх останніх навчальних днів в університеті. Їхала додому, звучала гарна музика, навіть доволі символічна, а я дивилася у вікно і розуміла, наскільки мене змінили Луцьк і ці п’ять із половиною років. Будинки, машини, перехожі, а я сиділа і не вірила, що час все-таки так швидко минає. Ця, здавалося, буденна дія надихнула мене на тисячі інших думок, які і без цього хаотично живуть в моїй голові. Щоправда, не маю сили їх усіх впорядкувати та розкласти по поличках, систематизувати та й взагалі прибрати зайве.
