Зі швидкістю нічного вітру

Привіт.
Коли здавалося б, що все вже втрачане, сил не вистачає навіть для перегляду улюбленого серіалу і хочеться закутатися в ковдру і заснути, тоді відбувається дивна річ - життя. Хм...ну все по порядку...

А ви дивилися фільм "Три метри над рівнем моря"? Це мій один із найулюбленіших фільмів. Гарний хлопець, спортивний мотоцикл, неймовірна та драматична історія кохання і трагічний фінал. Навіть не віриться, що щось подібне може статися в реальному житті, такому як наше з вами, яке ось саме зараз нами проживається. 

💖 Вона вийшла на вулицю після того, як він набрав до неї і сказав спускатися. Швидко взяла телефон зі столу до рук, вимкнула світло і пішла, навіть не підозрюючи, що на неї чекає далі, внизу. На ній була простенька біла футболка, для соліднішого вигляду наверх накинула піджак і чорні джинси. Добре, що макіяж не встигла змити - зекономила декілька хвилин. Спустилася, минула одна хвилинка - і звук мотора відбивався вже в її серці. Він під'їхав до її дому на мотоциклі, до самого входу і це сталося, як у тому фільмі. Романтична історія двох людей ожила. Сказати, що він її здивував, то нічого не сказати. Її подиву не було меж. Він змішувався з відчуттям захоплення, пристрасті, страху, бажання та простої цікавості. Невже він приїхав до неї на мотоциклові? Тільки за ради неї? Вона вже так відвикла від такої уваги, від таких несподіваних та надзвичайно приємних сюрпризів. Хоча це ж не сюрприз...хм, він хотів її вразити? Йому це вдалося. На годиннику була майже 23 година вечора, вони вдвох, нічне місто, швидкість і нікого більше поруч. Все було, як у казці. Відпустити весь біль, образи, поганий настрій та людей, які тільки псують та засмічують її життя. 

Тоді він став для неї сигнальним маяком, який допоміг їй виплести з моря бруду та невизначеності. Це було для неї не вперше кататися на мотоциклові, це відчуття швидкості та вітру в обличчя, свободи та адреналіну їй знайоме, проте не тут, не в цьому місті і не з цією людиною. Вона хотіла стати для нього єдиною. Мрії про чисте та справжнє дівоче щастя її ніколи не полишали, навіть у хвилини відчаю або ж, навпаки, радості. Час минав дуже швидко, вона зрозуміла ту приказку про час і воду, але відмовлялася про що-небудь думати. Хотілося відключити мозок, голову, відддатися лише почуттям та серцю. Але в межах...

💭хоча кому потрібні ті межі? Їх настільки було багато в її житті, того тотального контролю як із особистого боку, так із боку рідних. Вона навчилася жити в рамках, думаючи що це свобода. Навіть в такі моменти хотіла себе контролювати, не натворити дурниці, хоча і такого в її житті було немало. Хлопець став новою сторінкою в її житті, ще майже не зіпсутою, без помилок та образ, хоча й кажуть, що вона ніколи не ображається і не може ображатися загалом. 💭

Є такі дні, години, коли не віриш, що це все відбувається з тобою. Так було і з нею тоді. Час минав по-зрадницьки швидко, вечір поступово переходив у ніч. Для неї не існувало тоді нікого і нічого. Їй хотілося якомога довше побути з ним, біля нього, хоча відчуття сором'язливості не полишало її. Вони були майже незнайомі. Єдине, що їх пов'язувало, - це проведені декілька днів раніше. А такі і справді яскраві моменти в її житті їй запам'ятовувалися надовго. Вона навіть ними жила деякий час, до інших, більш яскравих та незабутніх. І цей вечір також залишиться в її пам'яті. І він - сам хлопець. Такий геть інший, особливий, ні на кого не схожий. Це так банально когось вихваляти. Він не був ідеальним або таким, який гідний на численні похвали. Але її чимось зачіпив. Після нічної прогулянки її неможливо було впізнати. і ось скажіть, що любов не змінює людей? Хоча це не була любов. До неї було ще далеко. Та я навіть не можу сказати, що вони рухалися в тому напрямку. Це все робилося на спільному бажання зустрітися, вона так думає.А чи буде продовження цього короткотривалого нічного "роману"? Чи це все закінчиться на такій прекрасній ноті - поцілунку та обіцянці згодом зателефонувати?

Хм...вона вже доросла дівчинка, щоб вірити у ці слова: "я тобі обов'язково наберу".

Її проблема була в тому, що вона забагато думає і перекручує насправді очевидні речі і робить їх геть незрозумілими та абсурдними.

Їй, напевно, треба час від часу відключати мозок і не думати?

Продовження далі... 

Завжди з вами,
Я!